Святитель Миколай – архієпископ Мир Лікійських, чудотворець, прославився як великий угодник Божий.
Він народився в місті Патар Лікійської області, на південному узбережжі Малоазійського півострова, був єдиним сином благочестивих Феофана і Нонни. Після народження сина батьки дали обітницю присвятити його Богові.
Плід довгих молитов до Господа бездітних батьків, ще немовлям святий Миколай являв оточуючим світло майбутньої своєї слави великого чудотворця. Мати його, Нонна, після пологів одразу зцілилася від нездужання. Новонароджене немовля ще під час хрещення простояло у купелі на ногах три години, віддаючи цим честь Пресвятій Трійці.
Маленьким дитям святий Миколай почав життя постницьке, у середу і п’ятницю їв молоко матері лише один раз, після вечірніх молитов батьків. Із дитячих років святий досяг успіху у вивченні Божественного Писання; вдень він не виходив із храму, а вночі молився і читав книги, створюючи в собі храм Святого Духа. Дядько його, Миколай, єпископ Патарський, радіючи духовним успіхам і благочестю племінника, поставив його у читця, а потім рукопоклав Миколая в сан священика, зробивши його своїм помічником і доручивши йому проповідь перед паствою. У служінні Господу юнак горів духом, а досвідченістю в питаннях віри був подібний старцю, чим викликав здивування і глибоку повагу віруючих.
Перебуваючи в безперервній молитві, пресвітер Миколай проявляв велике милосердя до вірян, приходячи на допомогу стражденним, і роздавав всі набуті статки убогим. Дізнавшись про гірку нужду і злидні одного колись заможного містянина, святий Миколай врятував його від великого гріха: маючи трьох дорослих дочок, зневірений батько замислив віддати їх на блуд, щоб урятувати сім’ю від голоду. Святитель, уболіваючи про грішника, вночі таємно кинув йому у вікно три мішечки із золотом і тим врятував усю сім’ю від падіння і духовної загибелі. Творячи милостиню, святитель Миколай завжди намагався зробити це таємно і приховати свої благодіяння. (далее…)

Читати

Серед дванадесятих свят Введення в храм Пресвятої Богородиці – одне з найспокійніших: немає ніяких освячень, особливих обрядів і традицій. І в цьому вся краса цього свята.
Введення у храм Пресвятої Богородиці. Як це було?
Благочестиві батьки Пречистої Діви Марії святі і праведні Іоаким та Анна дожили до глибокої старості і, будучи бездітними, дали обіцянку, що якщо в них народиться дитина, то вони віддадуть Її на службу Богу в Єрусалимський храм. За велике терпіння, непохитну віру і любов до Бога й один до одного, Господь виконав їхнє прохання. У святих Іоакима і Анни народилась донька. За вказівкою ангела Божого їй дали ім’я Марія, що в перекладі з єврейської мови означає Господиня, Надія.
Коли Діві Марії виповнилось три роки, батьки вирішили виконати свою обітницю. Потрібно знати, що трирічний вік дитини – це вік, коли за єврейським законом дитину відлучають від грудного годування. Трирічна Марія, почувши про те, що Її віддадуть у храм на служіння, не тільки не злякалась розлуки з батьками, не тільки не плакала, а навіть з радістю підкорилась батьківській волі.
У супроводі батьків, родичів, ровесників-дівчаток з Назарету, з запаленими свічками в руках і співаючи псалми, Богоотроковицю Марію повели в храм Господній. Праведні Іоаким і Анна духовно раділи, що удостоїлись принести Богу найдорогоцінніший дар – свою єдину Дитину.
Глибокою таємницею покрите земне життя Пресвятої Богородиці від дитячих років до вознесіння на небо. Сокровенним було і Її життя в Єрусалимському храмі. “Якби хтось запитав мене, – говорив блаженний Ієронім, – як проводила час юності Пресвята Діва, я відповів би: це відомо Самому Богові та Архангелу Гавриїлу, невідступному хранителю Її”.
(далее…)

Читати

22 листопада Церква святкує пам’ять ікони Божої Матері «Скоропослушниця».
Матеріал підготовлений редакцією журналу «Фома в Україні».
У XVII столітті життя ченців на Афоні було сповнене тривог і небезпек. Саме в цей час монастир Дохіар несподівано отримав велику допомогу і розраду від самої заступниці всього Афона — Пресвятої Богородиці.
Йшов 1664 рік. Трапезною обителі в той час завідував монах по імені Ніл. Виконуючи послух, він спускався з кухні в підсобні приміщення, а щоб освітлювати собі шлях, тримав в руках запалену скалку.
Дорогою він проходив повз велику ікону Богородиці, яка була зображена на зовнішній стіні трапезної. Там через неуважність він притуляв лучину до стіни поруч з іконою, і дим від свічки коптив на образ Богородиці.

(далее…)

Читати

21 листопада православні християни святкують Собор Архістратига Михаїла та інших Небесних Сил безтілесних.
Про історію та традиції свята, а також про те, хто такі архангели і чому Михаїл серед них – архістратиг в матеріалі, підготовленому Інформаційно-просвітницьким відділом УПЦ спільно з редакцією журналу «Фома в Україні».
Собор Архістратига Михаїла та інших Небесних Сил безтілесних – неперехідне свято, яке в Православній Церкві відзначають 21 листопада за новим стилем (8 листопада – за старим).
Звершується воно у листопаді – дев’ятому місяці від березня (раніше з березня починався рік). Справа в тому, що, згідно з християнським богослов’я, існує дев’ять ангельських чинів. А восьмий день місяця (за старим стилем) – вказування на майбутній Собор всіх сил небесних, який відбудеться у день Страшного Суду. Святі отці називали Страшний Суд «днем восьмим».
Ангельські чини
Чини ангельські бувають трьох ієрархій. Вища – це Серафими, Херувими і Престоли. Ближче всіх Пресвятій Трійці предстоять шестикрилі Серафими (в перекладі «Полум’яніючі, Вогненні»). Середня – Господства, Сили і Влади. Нижча – Начала, Архангели і ангели.
Всі чини небесних сил називають ангелами. Ангел означає «вісник». Це відображає їх призначення – доносити до людей Божу волю, бути захисниками і вчителями людей. Архангел Михаїл стоїть над усіма дев’ятьма чинами і тому називається архистратигом.
Ми знаємо також імена інших архангелів: Гавриїл («сила Божа»), Рафаїл («лікування Боже»), Уріїл («світ Божий»), Селафіїл («молитвеник Божий»), Ієгудііл («славить Бога»), Варахиїл («благословення Боже»), Ієремиїл («піднесення до Бога»).

(далее…)

Читати

(далее…)

Читати

14 жовтня 2024 року, у день свята Покрову Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій звершив Божественну літургію у Свято-Миколаївському соборі Свято-Покровського жіночого монастиря столиці. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
Предстоятелю співслужили голова Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент, митрополит Васильківський Іоасаф, архієпископ Білогородський Сильвестр, єпископ Вишневський Спиридон, єпископ Ірпінський Лавр, єпископ Бородянський Марк, єпископ Бишівський Кирил, духовенство монастиря та гості обителі у священному сані. (далее…)

Читати

Читати

21 вересня 2024 року, у день свята Різдва Божої Матері, митрополит Могилів-Подільський і Шаргородський Агапіт звершив Літургію у Іоанно-Богословському храмі села Біляни Чернівецького благочиння. 
В цей день настоятель храму протоієрей Валерій молитовно відзначав своє 60-річчя від дня народження.
Високопреосвященному владиці на Літургії співслужило духовенство єпархії.
На завершення богослужіння відбулась Хресна хода навколо храму, з читанням Євангелія та окропленням віруючих святою водою, після якої митрополит Агапіт виголосив проповідь та привітав отця Валерія з ювілеєм.

Читати

Читати

У двунадесяте свято Успіння Пресвятої Богородиці, яке є головним престольним святом нашої святої обителі, богослужіння в Лаврі очолив Священноархімандрит монастиря Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій.
Напередодні ввечері Предстоятель Української Православної Церкви звершив всенічне бдіння з виносом плащаниці в храмі в ім’я прп.Агапіта Печерського. Святкову літію очолив єпископ Ладанський Феодосій.
Перед богослужінням під час малої вечірні Первосвятитель очолив читання Акафіста Успінню Пресвятої Богородиці.
Братське всенічне бдіння з Чином погребіння плащаниці Божої Матері, акафістом у Хрестовоздвиженському храмі очолив духівник Печерського монастиря архімандрит Антоній.

(далее…)

Читати