Поняття «брехня на благо» суперечить християнській свідомості та уявленню про благо в принципі.
Як повідомляє Центр інформації УПЦ
з посиланням на портал «Православная жизнь»,
про це розповів викладач Київської духовної академії диякон Андрій Музольф.
«Будь-яка брехня – це гріх. А в гріху нічого і ніколи не може бути благим. В одному зі своїх творів святитель Василь Великий запитує: чи треба брехати, маючи на увазі щось корисне? І при цьому сам відповідає негативно: цього не дозволяє сказане Господом, Який рішуче говорить, що брехня від диявола (див.: Ін. 8:44), не показуючи ніякої відмінності в брехні. Отже, брехню неможливо нічим виправдати, навіть будь-якими добрими цілями», – зазначив отець Андрій.
Викладач Київських духовних шкіл пояснив, чому брехня іноді призводить до добрих наслідків.
«Такий збіг обставин пояснюється насамперед поняттям Промислу Божого. Згідно з цим поняттям, Бог навіть ті події, які явно спрямовані на зло, може виправити та спрямувати до добрих наслідків. Якби не було Промислу, світ перестав би існувати, адже все, що існує, зобов’язане своїм буттям Єдиному Істинному Богу», – пояснив диякон Андрій Музольф.
Він нагадав, відповідальність за брехню, яка нехай навіть привела до так званих, «благих наслідків», жодним чином не знімається.
«Якщо ми чуємо фразу «брехня на спасіння», ми маємо пам’ятати про її категоричну неспроможність. Бог і брехня – поняття глибоко чужі одне одному і від цього – несумісні», – підсумував диякон Андрій Музольф.
