Десята заповідь Закону Божого спрямована проти гріха заздрощів.
Як повідомляє Центр інформації Української Православної Церкви
з посиланням на сайт «Православная жизнь»,
про це сказав керуючий справами УПЦ митрополит Антоній (Паканич).
«Не жадай дому ближнього твого; не жадай дружини ближнього твого, ні раба його, ні рабині його, ні вола його, ні осла його, нічого, що в ближнього твого», – десята заповідь.
«Заповідь забороняє не просто бажання як таке: у звичайних бажаннях нічого поганого немає. Але Закон Божий уточнює: не побажай дружини ближнього твого, не побажай дому ближнього твого, ні поля його, ні раба його… нічого, що в ближнього твого» (Вих. 20:17). Тобто забороняється не просто побажання, а саме заздрість, тобто невдоволення тим, що маємо і побажання того, що належить іншим», – пояснив митрополит Антоній.
Він навів слова святителя Миколая Сербського: «Заздрість – це насіння гріха: сьогодні ми тільки хочемо те, що належить нашому ближньому, а завтра, під впливом заздрощів, ми вже можемо бажане нами, але те, що не належить нам привласнити собі».
Архієрей нагадав, що Церква вчить: немає незначних і дрібних гріхів, але кожен гріх – це порушення зв’язку з Богом і веде нас лише до одного – духовної смерті.
«Остання заповідь Божого Закону спрямована проти гріха заздрощів. Вона забороняє навіть саме внутрішнє побажання душі. Тобто забороняє бажати гріха у своєму серці, бо це бажання є причиною та корінням усіх зовнішніх слів та справ. За словами святителя Миколая Сербського, будь-який гріх починається з помислу і тому небезпека заздрощів полягає в тому, що вона є початком, насінням інших гріхів. Заздрісна людина, не задовольняючись тим, що має, починає звинувачувати у своїх «бідах», як своїх ближніх, так і Самого Бога. А тому така людина ніколи не зможе бути щасливою і задоволеною власним життям, адже щастя – це не просто сума тих чи інших земних благ, а, перш за все, стан душі людини», – пояснив владика.
Христос Спаситель каже: «Царство Боже є всередині вас» (Лк. 17:21). «Це Царство зароджується вже тут, на цій землі, з правильного улаштування душі, і справжнє щастя полягає в тому, щоб розглянути в тому, що приносить кожному з нас повсякденне життя дари Божі, а розглянувши – дякувати за них Богу», – продовжив керівник справами УПЦ.
«Святі отці, розмірковуючи про заповіді Закону Божого, говорили, що остання, десята заповідь є якимось мостом, який з’єднує Старий Заповіт з Новим Завітом, тому що в останньому вже говориться про гріх не просто як про якийсь вчинок, але, перш за все, як про неправильний напрямок думки та бажань. Заповідь «не побажай» завершує те Одкровення, яке було дано Моісею Самим Богом. Але цим вона знову і знову повертає нас до його початку – до заповіді про любов і вірність Богу», – підсумував митрополит Антоній.
