Різдвяне послання Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія

Христос рождається, славте,
Христос з Небес — зустрічайте,
Христос на землі — возносітеся,
Співайте Господеві вся земля.
(канон Р. Х., 1 пісня, ірмос)

Сердечно поздоровляю усіх Вас: боголюбиві архипастирі і пастирі, благочестиві іноки та інокині, дорогі брати і сестри, — з великим мироспасительним Празником Різдва по плоті Господа Бога і Спасителя нашого Іісуса Христа.
Звершилась велика благочестя Тайна: Бог з’явився у плоті (1 Тим. 3, 16). Сповнилась священна обіцянка, яку Божественна Любов ще в Раю подарувала падшому Адамові, що Сім’я Жінки зітре голову змія — диявола, через якого людина загубила Рай (Бут. 3, 15). Святитель Афанасій Великий, оспівуючи Тайну Різдва Христового, говорить, що Владика всього, Бог Слово, Творець і Создатель людини, прийшов на землю, став Людиною, щоб оживотворити людство і низложити злобного ворога (Творіння, ТСЛ. 1903 р.).
Різдво Христове своєю величчю і силою Божественної Любові схвилювало весь світ — видимий і невидимий. Ангели споглядали велику Тайну пришестя на землю Бога і дивувались, людство раділо, а демони — трепетали. Новонародженому Божому Сину служило все творіння. Земля принесла Йому Вертеп, Небо — Ангельску похвалу, людство — поклоніння пастирів і дари Волхвів. Навіть злоба царя Ірода, яка змусила Новонародженого Богомладенця втікати в Єгипет, послужила сповненню пророцтва, в якому Господь говорить: «Із Єгипта покликав Я Сина Мого» (Мф. 2, 15).
Предвічний Божий Син, ставши Сином Людським, осяяв розумним світлом усе творіння. Убогий Вертеп, в якому народився Христос Спаситель, став Небесним Чертогом, а ясла, в яких возліг Богомладенець, стали Престолом Божим, тому що, як говорять святі отці, де спочиває Бог, там і Його Престол.

(далі…)

Читати

19 грудня – святителя Миколая, архієпископа Мир Лікійських, чудотворця

Святитель Миколай – архієпископ Мир Лікійських, чудотворець, прославився як великий угодник Божий.
Він народився в місті Патар Лікійської області, на південному узбережжі Малоазійського півострова, був єдиним сином благочестивих Феофана і Нонни. Після народження сина батьки дали обітницю присвятити його Богові.

Плід довгих молитов до Господа бездітних батьків, ще немовлям святий Миколай являв оточуючим світло майбутньої своєї слави великого чудотворця. Мати його, Нонна, після пологів одразу зцілилася від нездужання. Новонароджене немовля ще під час хрещення простояло у купелі на ногах три години, віддаючи цим честь Пресвятій Трійці.
Маленьким дитям святий Миколай почав життя постницьке, у середу і п’ятницю їв молоко матері лише один раз, після вечірніх молитов батьків. Із дитячих років святий досяг успіху у вивченні Божественного Писання; вдень він не виходив із храму, а вночі молився і читав книги, створюючи в собі храм Святого Духа. Дядько його, Миколай, єпископ Патарський, радіючи духовним успіхам і благочестю племінника, поставив його у читця, а потім рукопоклав Миколая в сан священика, зробивши його своїм помічником і доручивши йому проповідь перед паствою. У служінні Господу юнак горів духом, а досвідченістю в питаннях віри був подібний старцю, чим викликав здивування і глибоку повагу віруючих.
Перебуваючи в безперервній молитві, пресвітер Миколай проявляв велике милосердя до вірян, приходячи на допомогу стражденним, і роздавав всі набуті статки убогим. Дізнавшись про гірку нужду і злидні одного колись заможного містянина, святий Миколай врятував його від великого гріха: маючи трьох дорослих дочок, зневірений батько замислив віддати їх на блуд, щоб урятувати сім’ю від голоду. Святитель, уболіваючи про грішника, вночі таємно кинув йому у вікно три мішечки із золотом і тим врятував усю сім’ю від падіння і духовної загибелі. Творячи милостиню, святитель Миколай завжди намагався зробити це таємно і приховати свої благодіяння. (далі…)

Читати

Введення у храм Пресвятої Богородиці: історія свята

Серед дванадесятих свят Введення в храм Пресвятої Богородиці – одне з найспокійніших: немає ніяких освячень, особливих обрядів і традицій. І в цьому вся краса цього свята.
Введення у храм Пресвятої Богородиці. Як це було?
Благочестиві батьки Пречистої Діви Марії святі і праведні Іоаким та Анна дожили до глибокої старості і, будучи бездітними, дали обіцянку, що якщо в них народиться дитина, то вони віддадуть Її на службу Богу в Єрусалимський храм. За велике терпіння, непохитну віру і любов до Бога й один до одного, Господь виконав їхнє прохання. У святих Іоакима і Анни народилась донька. За вказівкою ангела Божого їй дали ім’я Марія, що в перекладі з єврейської мови означає Господиня, Надія.
Коли Діві Марії виповнилось три роки, батьки вирішили виконати свою обітницю. Потрібно знати, що трирічний вік дитини – це вік, коли за єврейським законом дитину відлучають від грудного годування. Трирічна Марія, почувши про те, що Її віддадуть у храм на служіння, не тільки не злякалась розлуки з батьками, не тільки не плакала, а навіть з радістю підкорилась батьківській волі.
У супроводі батьків, родичів, ровесників-дівчаток з Назарету, з запаленими свічками в руках і співаючи псалми, Богоотроковицю Марію повели в храм Господній. Праведні Іоаким і Анна духовно раділи, що удостоїлись принести Богу найдорогоцінніший дар – свою єдину Дитину.
Глибокою таємницею покрите земне життя Пресвятої Богородиці від дитячих років до вознесіння на небо. Сокровенним було і Її життя в Єрусалимському храмі. “Якби хтось запитав мене, – говорив блаженний Ієронім, – як проводила час юності Пресвята Діва, я відповів би: це відомо Самому Богові та Архангелу Гавриїлу, невідступному хранителю Її”.
(далі…)

Читати

22 листопада Церква вшановує пам’ять Афонської ікони «Скоропослушниця»: що варто знати про неї

22 листопада Церква святкує пам’ять ікони Божої Матері «Скоропослушниця».
Матеріал підготовлений редакцією журналу «Фома в Україні».

У XVII столітті життя ченців на Афоні було сповнене тривог і небезпек. Саме в цей час монастир Дохіар несподівано отримав велику допомогу і розраду від самої заступниці всього Афона — Пресвятої Богородиці.
Йшов 1664 рік. Трапезною обителі в той час завідував монах по імені Ніл. Виконуючи послух, він спускався з кухні в підсобні приміщення, а щоб освітлювати собі шлях, тримав в руках запалену скалку.
Дорогою він проходив повз велику ікону Богородиці, яка була зображена на зовнішній стіні трапезної. Там через неуважність він притуляв лучину до стіни поруч з іконою, і дим від свічки коптив на образ Богородиці.

(далі…)

Читати

Собор Архістратига Михаїла: що потрібно знати про цей день

21 листопада православні християни святкують Собор Архістратига Михаїла та інших Небесних Сил безтілесних.
Про історію та традиції свята, а також про те, хто такі архангели і чому Михаїл серед них – архістратиг в матеріалі, підготовленому Інформаційно-просвітницьким відділом УПЦ спільно з редакцією журналу «Фома в Україні».
Собор Архістратига Михаїла та інших Небесних Сил безтілесних – неперехідне свято, яке в Православній Церкві відзначають 21 листопада за новим стилем (8 листопада – за старим).

Звершується воно у листопаді – дев’ятому місяці від березня (раніше з березня починався рік). Справа в тому, що, згідно з християнським богослов’я, існує дев’ять ангельських чинів. А восьмий день місяця (за старим стилем) – вказування на майбутній Собор всіх сил небесних, який відбудеться у день Страшного Суду. Святі отці називали Страшний Суд «днем восьмим».
Ангельські чини
Чини ангельські бувають трьох ієрархій. Вища – це Серафими, Херувими і Престоли. Ближче всіх Пресвятій Трійці предстоять шестикрилі Серафими (в перекладі «Полум’яніючі, Вогненні»). Середня – Господства, Сили і Влади. Нижча – Начала, Архангели і ангели.
Всі чини небесних сил називають ангелами. Ангел означає «вісник». Це відображає їх призначення – доносити до людей Божу волю, бути захисниками і вчителями людей. Архангел Михаїл стоїть над усіма дев’ятьма чинами і тому називається архистратигом.

Ми знаємо також імена інших архангелів: Гавриїл («сила Божа»), Рафаїл («лікування Боже»), Уріїл («світ Божий»), Селафіїл («молитвеник Божий»), Ієгудііл («славить Бога»), Варахиїл («благословення Боже»), Ієремиїл («піднесення до Бога»).

(далі…)

Читати

6 листопада – Ікони Божої Матері «Всіх скорботних Радість»

6 листопада Церква святкує день однієї з найвідоміших і шанованих ікон Пресвятої Богородиці, іменованої «Всіх скорботних Радість».
«Людина, що від жінки народжена, короткоденна та повна печалями», – каже нам праведний Іов Багатостраждальний. А мудрий Екклесіаст додає: «Тому, що всі дні її скорботи, і її праці неспокійні; навіть вночі її серце спокою не знає». Спосіб вгамувати серце у кожного свій: комусь допомагає музика, комусь – усамітнення, хтось шукає істину в чарці з міцним напоєм, а хтось надихається думкою про те, що все неодмінно налагодиться. Але всі ці надії часто розбиваються об сувору невблаганність реалій. А вони підтверджують, що лише людина, яка на Бога сподівається, не осоромиться, і тільки та, чия надія в Бозі, ніколи не буде переможена.

Іноді мені здається, що якби не було у нас, смертних, віри – ми б так і загрузли в тому життєвому болоті, копошачись у своїх болячках, розладах, захворюваннях, образах, проблемах та скорботах. А так, пікнеш – Господи, допоможи, Господи, не покинь, Господи, Господи, Господи, – дивишся – і хмари над головою розходяться. Але є та, про яку ми згадуємо часто навіть раніше, ніж про допомогу Божу. Згадайте себе: скільки б років не було людині, навіть у солідному віці, не кажучи вже про дітей, перший наш «ах» в переважній більшості випадків спрямований до матері.
Згадайте себе: скільки б років не було людині, навіть у солідному віці, не кажучи вже про дітей, перший наш «ах» в переважній більшості випадків спрямований до матері.

 Фахівці стверджують, що перелік зафіксованих свідчень про чудеса перед цією іконою – мабуть, найдовший серед богородичних.

(далі…)

Читати

Предстоятель очолив урочисте богослужіння у день престольного свята Покровського жіночого монастиря Києва

14 жовтня 2024 року, у день свята Покрову Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій звершив Божественну літургію у Свято-Миколаївському соборі Свято-Покровського жіночого монастиря столиці. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
Предстоятелю співслужили голова Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент, митрополит Васильківський Іоасаф, архієпископ Білогородський Сильвестр, єпископ Вишневський Спиридон, єпископ Ірпінський Лавр, єпископ Бородянський Марк, єпископ Бишівський Кирил, духовенство монастиря та гості обителі у священному сані. (далі…)

Читати

У день Різдва Пресвятої Богородиці митрополит Агапіт звершив Літургію в Іоанно-Богословському храмі села Біляни

21 вересня 2024 року, у день свята Різдва Божої Матері, митрополит Могилів-Подільський і Шаргородський Агапіт звершив Літургію у Іоанно-Богословському храмі села Біляни Чернівецького благочиння. 
В цей день настоятель храму протоієрей Валерій молитовно відзначав своє 60-річчя від дня народження.
Високопреосвященному владиці на Літургії співслужило духовенство єпархії.
На завершення богослужіння відбулась Хресна хода навколо храму, з читанням Євангелія та окропленням віруючих святою водою, після якої митрополит Агапіт виголосив проповідь та привітав отця Валерія з ювілеєм.

Читати